неділя, 22 травня 2022 р.

22 травня 1979 року на Личаківському цвинтарі хоронили Володимира Івасюка...

 



Олег Покальчук
Балада про Володимира Івасюка
Голгофа українських муз
Там, де зійшлися хрест і пісня,
Хоч, може, здатися комусь,
Що ці поняття несумісні.
Тому що в пошуках творця
Ми не відкрили новий вимір,
Як нам колись пообіцяв
Старий хреститель Володимир.
Мабуть, апостол і вівчар
Передбачав над нами сонними
Орденоносних яничар
Із батогами телефонними.
І захищали, мов шолом,
Чутки, що час вділяв нам дрібкою,
Про Володимира з хрестом
І Володимира зі скрипкою.
Церкви вокзалів і дворів,
Консерваторні зали скверів
Навчали нас подвійній грі,
Де завжди вигравала скверна.
За небажання донести
Життя нагадувало круто,
Що від версти і до версти
У два ряди залізна рута,
Червона від даремних спроб
Прорвати коло зачароване,
А нам хоч мить почуть було б
Відверте, не відредаговане.
Всемилостивійшим перстом
Чи загратованою шибкою...
Напевне, той, що із хрестом,
Благословив того, зі скрипкою.
Точились одностайні дні,
Не існувало слова "гласність",
Вслухаючись в його пісні,
Ми з часом доросли до власних.
І вибирались з манівців
Ватагами і поодинці,
Коли Ротару з Чернівців
Співала ще по-українськи.
І далі будуть захищать нас
Від потворної мізерії,
Від неуміння помічать усіх
Бажаючих імперії,
Ті самі істини прості,
Тисячу літ тому народжені,
Про перемогу на хресті
В ім'я мелодії відродження!

Цього дня 1979 року на Личаківському цвинтарі хоронили Володимира Івасюка...
Вічна пам'ять.





Юрій Рибчинський
Пам'яті Володимира Івасюка
В терновому вінку мелодій
Навіщо йдеш у небеса?
На кого кидаєш, Володю,
Пісенний наш осінній сад?
Заб’ється мати в дикій тузі,
І сивим левом стане Львів…
На кого кидаєш ти друзів
І потаємних ворогів?
Пішов у синє небо він –
Мій брат по долі і по крові,
І стогне дзвін, сумує дзвін
В душі, і в музиці, і в слові…
Без тебе не квітує квітень,
Без тебе літо, мов зима,
Скажи мені: на тому світі
Є Україна чи нема?
Чи справді там, за небокраєм,
Не знають наших кривд та мук?
Чи там так ангели співають,
Як ми в часи тяжких розлук?
Ти був шаленим і відвертим,
З блакиттю чистою в очах,
Без тебе – всі роялі мертві,
Без тебе – всі скрипки мовчать.
Як важко, брате мій, без тебе
Сучасну пісню колисать!
Не зорі падають із неба –
Ідуть зірки у небеса.
Пішов у синє небо він –
Мій брат по долі і по крові,
І стогне дзвін, сумує дзвін
В душі, і в музиці, і в слові…