неділя, 17 лютого 2019 р.

Про інтелект у політиці

"В нас найбільш бездарна і найбільш примітивна виборча кампанія не тільки за всю історію нашої незалежности, а, мабуть, за останні 50 повоєнних років у реґіоні Центральної та Східної Европи." Юрій Михальчишин на ЗІК Сьогоднішня наша дискусія, а точніше спроби її часто імітувати або просто деформувати, повертають нас до питання інтелекту в політиці. Пригадуються перші скликання Верховної Ради України, тоді молодої незалежної країни, сповненої людей з надією, були представлені депутатами, які були поетами, письменниками, інженерами, академіками, директорами великих заводів. Кожний наступний склад парламенту поступово був все нижчий і нижчий за інтелектуальною якістю. Приймалися сотні й тисячі законів, підзаконних правових актів, декларувалися великі цілі, великі стратегії, ґлобальні плани. Чи нам ставало краще жити чи наш цивілізаційний вибір ставав більш визначеним, чи жилося нам безпечніше? Думаю, аж ніяк. Наше завдання — повертати інтелект в політику, вимагати інтелекту. Не риторики, не емоцій, а розуму, досвіду, професіоналізму, практики і РЕЗУЛЬТАТІВ. Люди без результатів не мають навіть права вам нічого обіцяти. Запам’ятайте це й вимагайте від них цього. https://www.youtube.com/watch?v=6JA06LOVER4&feature=youtu.be&fbclid=IwAR2A3zEw1wFOg7FfRoLYDv7alZNz8PzxBGQ-QWTewz7YCjQAS06XuaGtF5w&app=desktop В нас найбільш бездарна і найбільш примітивна виборча кампанія не тільки за всю історію нашої незалежности, а, мабуть, за останні 50 повоєнних років у реґіоні Центральної та Східної Европи. Нас із вами спеціяльно намагаються зробити примітивними амебами: максимально знизити рівень критичної рефлексії, максимально спустити рівень проблем, які ми обговорюємо, максимально залякати, максимально нас затиснути в якісь рамки, поствити в штучні обмеження, щоби не ми робили вибір, а щоб вибір робили за нас. Причому щоб цей вибір був безальтернативний, на зразок що вам більше подобається — захворіти, вибачте, сифілісом чи СНІДом і при цьому міркувати про те, як лікуватися подорожником. Зрозуміло, до чого ця аналогія. І, власне, в такому контексті зрозуміло, що і штучне завищення психоемоційного градусу має свою мету, і штучне завищення псевдокандидатів у президенти має свою мету, і штучне поляризування виборців різних реґіонів і різних уподобань має ту саму мету, і штучне замовчування проблем. Згадаємо: листопад місяць, воєнний стан в нас був, аґресія Росії в Керченській протоці, наші хлопці сидять у Москві, в ізоляторі ФСБ, у Лефортово — хто про них зараз говорить? Як їх повертатимуть додому — ніхто навіть не згадує! Які в нас підсумки воєнного стану? Які результати вивчення обороноздатности, що треба підправити, посилити або, навпаки, як перегрупувати наші сили - ніхто не говорить! В нас Білорусь зараз майже переходить у склад сусідньої держави, РФ, в нас + 1200 км кордону неприкритого — що далі будемо робити? Ніхто не скаже! А ці проблеми треба було обговорювати! Зараз у нас виборча кампанія — турбуються, що в нас рейтинґ, вибачте, кловнів завеликий! А знаєте, коли борються кловни і мерзотники, то в нас не залишається ніяких абсолютно альтернатив здорових, і це цілком штучна ситуація. Нас до неї ведуть свідомо, цілеспрямовано, знищуючи народовладдя, приглушуючи й доводячи до абсурду так звану демократію, нівелюючи свободу слова, і ми стаємо свідками, що нас не ведуть вже в прірву — ми летимо в прірву. Час зупинитися і взяти курс нагору, час вибиратися з цієї прірви. https://www.youtube.com/watch?v=F3vJjUNM2Q4