середа, 10 липня 2019 р.

Країна під ЗЕленню: імітація влади

😉
Імітація влади. Гімн гумовій жінці
Ось вже півтора місяця в Україні діє нова влада, і, природно, виникає бажання дати їй якесь просте визначення, яке одним словом могло б висловити її суть. Тепер вже зрозуміло, що й як вона робить, як зрозуміло й те, що нічого іншого вона робити не зможе, бо не вміє у принципі. Для того, щоб змінити стратегію або хоча б істотно переробити тактику, потрібні знання, вміння і уявлення про мету, до якої прагне ця влада.
А українцям вдалося обрати таке керівництво країною, яке ще на передвиборчому етапі прямо казало, що в нього немає жодних конкретних планів і програм, окрім як перемогти на виборах. Та й то - перемогти “по приколу”. Нині вже можна з упевненістю говорити про те, що перемога на виборах і була стратегічною метою, якої ця група осіб вже досягла, а далі їхня фантазія взагалі не йшла.
Тож не дивно, що зі «штабу» зелених кілька разів на всю країну звучали заклики допомогти їм написати програму. Тобто, вони самі підтвердили, що програми в них немає, й вони самі не здатні її скласти. А це означає, що вони не знають, що робити з владою, яка на них звалилася. Радше, вони якраз, звісно, знають - живуть собі на втіху. Літають по різних містах і країнах, роблять селфіки, пустують тощо, але як не крути, треба показувати, що влада в серйозних руках і що вона щось там таке робить. Але то ж то й воно, що все обмежується створенням видимости якоїсь роботи. Таким чином, найбільш підхожим словом, що ємко й точно описує півтора місяця «роботи» верховної влади України, є слово «імітація».
Імітується все - серйозна фізіономія, якісь безплідні й безглузді переговори, заяви, присутність на якихось засіданнях і так далі. На цих засіданнях з фейсу першої особи видно, що йому тут відверто нудно, бо немає шаурми, лисого, і врешті-решт - нема рояля. А от усі ці нудні й довгі промови присутніх змушують його розгойдуватися на місці, робити спорадичні імпульсивні рухи та інші маніпуляції, жодним чином не пов'язані з тим, що відбувається.
Тим більше, що на відміну від усього його трудового шляху, тепер мікрофони намагаються прибрати кудись подалі від нього. Коротше - нудьга! Інша справа - відлити у Ніаґарський водоспад. Зрозуміло, що ніхто цього не дозволить, але постояти на його краю і уявити, який би шикарний вигляд був у кадрі - можна! А наради без шаурми - це все одно, що пиво без горілки: гроші на вітер.
Усе це настільки очевидно, що імітація прозирає практично у всіх діях верховної влади, які стали відомі публіці. Ось недавно була організована експедиція до зони бойових дій на Донбасі. Там була продемонстрована імітація заходів підвищеної безпеки, яка крім сміху нічого викликати не може.
Приміром, ще перед другим туром виборів, коло виборчого штабу Зьо впізнали офіцерів зі спецслужб рф, які забезпечували безпеку кандидата. Мережа була завалена їхніми фотографіями, але загалом це нікого не зачепило. Тоді від яких загроз імітувалися заходи із забезпечення безпеки під час поїздки на Донбас?
Гаразд, залишмо тих російських офіцерів за дужками, наші спецслужби не дали офіційних коментарів з цього приводу, й усе це залишилося на сумлінні тих, хто й провадив те саме впізнання, а тому воно залишилося припущенням. Але ось - фото, до якого дано підписи про те, що президент прибув на передову.
Свідченням цього мало бути те, що він простує по окопу, в невідомому напрямку. Проте окоп - інженерна споруда, а саме виїмка у ґрунті, що використовується для захисту військовослужбовця від ураження стрілецькою зброєю і артилерією противника. Тобто, ґрунт захищає людину, яка перебуває в окопі, від куль і осколків. Чи не тому він іде по окопу, щоб його не вразили вищезазначені речі? Коли так, то що зовні окопу робить ціла юрба журналістів? Вони не захищені ані ґрунтом, ані навіть бронежилетами й шоломами й відкрито стоять угорі.
Тоді виникає просте питання: навіщо президент поперся вниз? Що він там взагалі робить? А відповідь проста - імітує свою присутність на «передку», як імітує і все інше.
З цього випливає простий висновок. Імітація стала настільки всеосяжною, що, крім символічного зеленого кольору і слова «слуга», напрошується якийсь зримий об'єкт, який би вказував на сутність цієї «політичної сили». Гадаю, що, в таких обставинах, найкращим символом може стати надувна жінка. Вона є чудовим і точним символом - з будь-якого її боку.
Джерело  https://defence-line.org/2019/07/gimn-rezinovoj-zhenshhine/
Переклад мій.


Типова для "нової влади" імітація державної діяльности коштувала українському воякові життя.
Сьогодні на лінії фронту бойовики розстріляли машини призначеного Зеленським та його «міжнародними ейчарами» голови Донецької ВЦА Павла Кириленка і його супроводу. Правдоподібно, це сталося, коли Кириленко, без узгодження з командуванням ООС, поїхав двома машинами (одна його, одна - супровід) оглядати «простори всєлєнной».
За попередньою інформацією, внаслідок обстрілу в машині супроводу - 1 загиблий і 1 поранений. 😢
«У машині Кириленка - всі живі. Особисто він - живий, але переляканий. Що й не дивно».
Про це повідомив "Інформаційний спротив"
Промовиста деталь: молодший брат щойно призначеного Павла Кириленка "воює в рядах бойовиків російської терористичної організації «ДНР»". Отакі "нові обличчя" у "новій владі".