Костянтин Мордатенко
Щоб вІдЧути самотнІсть,
поЇдьте на Хрещатик
Найбільше люблю, коли дощ, як з відра,
бо тоді не потрібно думати,
що ж робить, куди йти і зайнятися чим:
всі сидять по квартирах і слухають…
Дощ об’єднує в місті самотніх людей,
час і простір урівноважує…
Тіло для серця — всього лиш сейф,
Дощ у краплях дзвінких,
наче з пляжу йде:
викупаний, бадьорий, веселий…
Аж завидки беруть,
як прекрасно бути Дощем…
