четвер, 8 серпня 2019 р.

Рокова жінка



"Критики досі сперечаються про таємницю її успіху. Дехто каже, що вона була просто красивою лялькою, яка швидко навчилася ефектно позувати перед камерами. Дехто стверджує, що все вирішила нетипова зовнішність і блискуче відчуття стилю. Але тоді всі актриси одягалися схоже – завужена талія сукні, маленький капелюшок, надміру чорна туш і яскраво-червона помада. Як їй вдалося не загубитися серед натовпу двійників? Певно, вона все ж таки змогла віднайти свій неповторний стиль гри. «Хороші театральні актори з розкішною театральною технікою програвали їй. Звання “королеви екрану” просто так не дається. Вона грала один і той самий типаж, одну романтичну структуру. Це був образ рокової жінки», – пише кінокритик Сергій Тримбач."

* 5 серпня 1893, Полтава — † 16 лютого 1919, Одеса




Віра народилася в родині вчителя словесности полтавської гімназії, Василя Левченка, нащадка старовинного козацького старшинського роду, корені якого сягають ХVII ст.
Її дебют у кіні відбувся восени 1914 р. на київській студії фірми «Тіман і Райнґард» («Ера»), де розпочинав свій творчий шлях Іван Кавалерідзе.
Чотири з прожитих 25 з половиною років Віра присвятила кінематографові і встигла знятися у понад 50 фільмах (збереглися 5).
Війна, революція - усього цього для неї ніби не існувало. Віра жила у своєму красивому та німому світі, де панували любов і пристрасть. Кожні три тижні з'являлася нова кінострічка.
Від Холодної божеволіли, прихильники вибивали шибки у кінотеатрах, щоб лише побачити її на екрані. Автографи вона роздавала по декілька годин і щиро не розуміла - чому від неї так шаленіє натовп?
Великий князь Борис Володимирович пропонував Вірі стати його коханкою - за що отримав у відповідь ляпаса. Актор та співак Олександр Вертинський був закоханий у Віру і присвячував їй вірші.
...Чоловік Віри, Володимир Холодний, був правник за фахом. Його батько походив з Переяслава. Володимир, захоплювався автоспортом, брав участь в автоперегонах, видавав газету «Авто». Був тяжко поранений на фронті Першої світової. Отримавши цю вістку. Віра покинула зйомки і розшукала шпиталь під Варшавою, куди він потрапив. За словами лікарів, він навряд чи мав вижити. Віра багато часу провела у шпиталі; Володимир врешті одужав. Повернувшись, спробував був себе в підприємництві, але прогорів і наробив великих боргів.
1918-го Віра виїхала на зйомки до Одеси. Володимирові, який шалено її ревнував, большевики заборонили її супроводжувати, бо підозрювали його, як і всіх "бувших", у шпигунстві.
Одеса зустріла Віру наче королеву. Біля її ніг губернатор, військові комісари та навіть кримінальний авторитет Мішка Япончик.
8 лютого 1919-го у Віри діяґностували «іспанку». В ліжку вона провела вісім днів. Останні чотири доби під її вікнами, на Соборній площі, стояла вся Одеса...
17 лютого 1919 був знятий останній її фільм, який, однак, став документальним – «Похорон Віри Холодної» Петра Чардиніна.
...У Віри Холодної немає навіть могили. Перший Християнський цвинтар в Одесі, на якому її поховали, на початку 1930-х був перетворений на "парк культури і отдиха імені Ільіча" (воістину - танці на кістках). Розказують, що старий цвинтарний сторож любив показувати допитливим місце поховання акторки, - над ним височів пам'ятник "Ільічу".

...Після того, як раптово згасла “королева екрану”, вбитий горем удовець Володимир Холодний прожив два місяці. Що б про нього не говорили, але відданий чоловік по-лебединому сприйняв трагічну звістку. Після панахиди за Вірою у Московськім Художнім театрі він почав затинатися й мало кого чув, коли до нього зверталися. "Спасіння" прийшло з боку Луб’янки.
За сфабрикованим звинуваченням колишнього білоґвардійського поручника Холодного арештували оперативники ГПУ. Дочка Євгенія Холодна-Лапікен, котра майже все життя прожила в Каліфорнії (після смерти Віри її дітьми - рідною дочкою Євгенією та прийомною Нонною - опікувалась її сестра Надія, яка у 1920-х виїхала до Стамбула), розповідала:
"У нашій московській квартирі в будинку при Тверській-Ямській, 50 чекісти багнетами розпороли подушки, розпатрали стіни; затим усю обстановку й меблі з шести кімнат вивезли. Прабабусю Катерину Володимирівну й сестру Нонну не зачепили. Вони й носили передачі батькові в тюрму, допоки їм не сказали, що більше в цьому немає потреби – тата розстріляли наприкінці 1919 року."

Старший брат Володимира, Микола Холодний (1882-1953), був відомий ботанік і мікробіолог, засновник вітчизняної школи фізіології рослин, академік АН УССР. 1972 його ім’ям назвали Інститут ботаніки в Києві. [Микола Холодний був науковим керівником мого Тата в аспірантурі. Попри велику різницю у віці, вони були друзі й однодумці.]
Молодший брат – вчений, співробітник Інституту Української наукової мови ВУАН Григорій Холодний (1886-1938) був заарештований у справі «Спілки визволення України» і 17 лютого 1938 розстріляний у Соловецькому таборі (реабілітований наприкінці 1980-х).

У 2003 до 110-ліття Віри Холодної в Одесі їй встановлено пам’ятник.



Файна розвідка про акторку:

Віра Холодна. 1. Віднайдена зірка
https://www.ukrinform.ua/rubric-culture/2509381-vira-holodna-1-vidnajdena-zirka.html


Віра Холодна. 2. Замерзла зірка

Сергій Осока. Віра Холодна, сомнамбулічна, трагічна й фатальна  https://opinionua.com/2018/08/05/vira-xolodna-somnambulichna-tragichna-j-fatalna/

Сильна жінки: Віра Холодна