Без експлетивів згадувати Зєлєнскоґо вже не випадає.
Олена Монова
Пригадується, під час президентської передвибочної гонки Зєлєнскій страшенно, люто образився, коли Порошенко в одному зі своїх виступів назвав його маріонеткою Коломойського. І навіть зняв з цього приводу чергове відео, в якому розгнівано обертав очима, кривлявся, бризкав слиною, жили на його шиї здувалися, коротше, усі рухи його тіла демонстрували крайню межу екзальтованости й мали раз і назавжди переконати майбутніх підданих у тім, що перед ними ніяка не маріонетка, а справжній імператор, просто дуже схвильований.
Майбутні піддані кричали Vivat!, кидали чепчики, ліфчики й загалом усе, що можна було підкинути. Й затикали роти тим, хто посмів засумніватися у політичній самостійності тоді ще кандидата у президенти. Головний арґумент, до слова, з тих пір не змінюється, він залізобетонний, непорушний і звучить так: зачекайте. Зачекайте результату парламентських, дайте йому сформувати коаліцію, уряд, дайте йому сто днів, дайте йому щось зробити, а потім подивіться, чи він т̶в̶а̶р̶ь̶ ̶д̶р̶о̶ж̶а̶щ̶а̶я̶ маріонетка, чи право має.
Що ж, це були б цілком виправдані вимоги, якби не одне але. Велике таке але, центнер вагою, з вічною безтурботною усмішкою напівдурка на обличчі, з волохатим пузом і вельми екстраваґантними публічними висловлюваннями, які завжди вкидали пересічних громадян у кататонічний а**й. Звуть це «але» Андрій Богдан, і саме його присутність у ближньому (ближчого вже не буває) колі президента Зєлєнскоґо не залишає каменя на камені від заклику вірнопідданих «зачекайте, дайте йому час і ви побачите, що він не маріонетка».
І хоч як би вистрибував з червоних трусиків новий президент у спробах переконати всіх у своїй самостійності, у небезпечній близькості від його трусиків чомусь завжди виявляються труселя Богдана розміру king size, юриста і довіреної особи бабусі Бєні. За численними чутками, його впроваджено у найближче оточення нового президента після жорсткої заруби і пресинґу з боку Коломойського, незважаючи на опір деяких соратників і крайнє невдоволення Заходу. Такий собі живий ультиматум і ґарантія бабусиної підтримки й лояльности.
Про надзвичайну токсичність Богдана для президента кажуть навіть прихильники Зєлєнскоґо. Хтось пошепки, хтось привселюдно. Багато хто ризикує припустити, що зовсім скоро, вже практично ось-ось, Зєлєнскій відчує силу, брикне, дасть Богданові підср*чника й тим самим зніме з себе цей обтяжливий і принизливий нашийник. Це стара, як світ, історія, коли той, кого на загривку внесли на трон, намагається позбутися тих, хто його вніс. Намагаються всі. Виходить, щоправда, не у всіх.
Аби вийшло, треба бути дуже сильною особистістю. Й мати колосальну, монолітну підтримку. Проте особистости щось не видно, та й із монолітом очевидні проблеми. Є просто натовп випадкових людей, тих, кого гарячково, в жадібному поспіхові наскирдували, щоби встигнути в'їхати у парламент, поки не просів рейтинґ. Різновекторних, часто непрофесійних і погано освічених. Коротше, усе те перспективне стадо, що його так зручно дробити за інтересами і юзати у хвіст і в гриву. Й чинити це, щоб отримати свої групи впливу, будуть усі великі гравці.
Тож у мене є підозра, що життєрадісного здобного пупса ми бачитимемо поруч із Зєлєнскім ще довго. На пляжі, де він інтимно треться об президента пухнастим пухким стегном; у зарубіжних поїздках; на переговорах; коли він мацає під столом президентські ноги і ввесь час безперешкодно вивергає в ефір приголомшливу, неймовірну х**ню, яку потім змушені згладжувати і спростовувати решта ад'ютантів.
До слова, злі язики кажуть, що на численних тусняках і пиятиках у нічних клубах, до яких Богдан вельми охочий, він не соромиться казати, що він цілком управляє президентом і крутить ним, як хоче. І, радісно скалячись, шле всіх у ср*ку.
І знаєте що? Мені це подобається. Чим довше Богдан тримає руку на президентському стегні, чим більше куражиться і втрачає береги, тим швидше президентський рейтинґ повисне на пів на шосту.
Пригадується, під час президентської передвибочної гонки Зєлєнскій страшенно, люто образився, коли Порошенко в одному зі своїх виступів назвав його маріонеткою Коломойського. І навіть зняв з цього приводу чергове відео, в якому розгнівано обертав очима, кривлявся, бризкав слиною, жили на його шиї здувалися, коротше, усі рухи його тіла демонстрували крайню межу екзальтованости й мали раз і назавжди переконати майбутніх підданих у тім, що перед ними ніяка не маріонетка, а справжній імператор, просто дуже схвильований.
Майбутні піддані кричали Vivat!, кидали чепчики, ліфчики й загалом усе, що можна було підкинути. Й затикали роти тим, хто посмів засумніватися у політичній самостійності тоді ще кандидата у президенти. Головний арґумент, до слова, з тих пір не змінюється, він залізобетонний, непорушний і звучить так: зачекайте. Зачекайте результату парламентських, дайте йому сформувати коаліцію, уряд, дайте йому сто днів, дайте йому щось зробити, а потім подивіться, чи він т̶в̶а̶р̶ь̶ ̶д̶р̶о̶ж̶а̶щ̶а̶я̶ маріонетка, чи право має.
Що ж, це були б цілком виправдані вимоги, якби не одне але. Велике таке але, центнер вагою, з вічною безтурботною усмішкою напівдурка на обличчі, з волохатим пузом і вельми екстраваґантними публічними висловлюваннями, які завжди вкидали пересічних громадян у кататонічний а**й. Звуть це «але» Андрій Богдан, і саме його присутність у ближньому (ближчого вже не буває) колі президента Зєлєнскоґо не залишає каменя на камені від заклику вірнопідданих «зачекайте, дайте йому час і ви побачите, що він не маріонетка».
І хоч як би вистрибував з червоних трусиків новий президент у спробах переконати всіх у своїй самостійності, у небезпечній близькості від його трусиків чомусь завжди виявляються труселя Богдана розміру king size, юриста і довіреної особи бабусі Бєні. За численними чутками, його впроваджено у найближче оточення нового президента після жорсткої заруби і пресинґу з боку Коломойського, незважаючи на опір деяких соратників і крайнє невдоволення Заходу. Такий собі живий ультиматум і ґарантія бабусиної підтримки й лояльности.
Про надзвичайну токсичність Богдана для президента кажуть навіть прихильники Зєлєнскоґо. Хтось пошепки, хтось привселюдно. Багато хто ризикує припустити, що зовсім скоро, вже практично ось-ось, Зєлєнскій відчує силу, брикне, дасть Богданові підср*чника й тим самим зніме з себе цей обтяжливий і принизливий нашийник. Це стара, як світ, історія, коли той, кого на загривку внесли на трон, намагається позбутися тих, хто його вніс. Намагаються всі. Виходить, щоправда, не у всіх.
Аби вийшло, треба бути дуже сильною особистістю. Й мати колосальну, монолітну підтримку. Проте особистости щось не видно, та й із монолітом очевидні проблеми. Є просто натовп випадкових людей, тих, кого гарячково, в жадібному поспіхові наскирдували, щоби встигнути в'їхати у парламент, поки не просів рейтинґ. Різновекторних, часто непрофесійних і погано освічених. Коротше, усе те перспективне стадо, що його так зручно дробити за інтересами і юзати у хвіст і в гриву. Й чинити це, щоб отримати свої групи впливу, будуть усі великі гравці.
Тож у мене є підозра, що життєрадісного здобного пупса ми бачитимемо поруч із Зєлєнскім ще довго. На пляжі, де він інтимно треться об президента пухнастим пухким стегном; у зарубіжних поїздках; на переговорах; коли він мацає під столом президентські ноги і ввесь час безперешкодно вивергає в ефір приголомшливу, неймовірну х**ню, яку потім змушені згладжувати і спростовувати решта ад'ютантів.
До слова, злі язики кажуть, що на численних тусняках і пиятиках у нічних клубах, до яких Богдан вельми охочий, він не соромиться казати, що він цілком управляє президентом і крутить ним, як хоче. І, радісно скалячись, шле всіх у ср*ку.
І знаєте що? Мені це подобається. Чим довше Богдан тримає руку на президентському стегні, чим більше куражиться і втрачає береги, тим швидше президентський рейтинґ повисне на пів на шосту.
Автобусе, відпускай гальма! Гаааааазууууууу!
🔥🔥
Татьяна Худякова
Слухайте, а мені подобається цей метод.
Щоб закінчилася війна, треба просто перестати стріляти.
Щоб перестали копати бурштин, треба просто перестати копати.
Щоб у всіх було багато грошей, треба дати всім багато грошей.
Щоб побороти корупцію, треба просто всім корупціонерам припинити корупціонувати.
Це ж елементарно.
А ще треба сконструювати велику механічну руку й поставити її десь у центрі. Вона братиме запарковані абияк машини, спресовуватиме їх у маленькі кубики й переноситиме нафік. За місто.
А коли все перенесе, можна буде нею ж зібрати у жменю всіх м*даків і кинути в море. Мінус м*даки, плюс багато ситої риби. Чистий профіт.
А з новин - так, дрібнички...
В нас тепер новий голова комісії державних нагород та геральдики - цвонцикознавець і бусиколог Богдан.
Фамільний герб - валіза без ручки. Прапор - півтора рожевих лососі на зеленому тлі. Сенсу ніякого, але Бєні подобається.
Старенька сусідка по секрету мені порадила не платити за світло. Тому що з дня на день буде указ президента про зниження тарифів і перерахунок переплаченого за всі минулі роки. Чекаємо-с.
Ще з приємного - Зєлєнскій підписав указ про спрощення отримання українського громадянства для росіян, які зазнають політичних переслідувань. Нє, ну а чьо? Путін роздає паспорти, а Вова шо? Рудий чи шо? Це - контр-санкції, а не те, що ви подумали.
Цікаво, навіщо йому стільки політичних імпотентів у країні? Розбавити буйних українців сумирними нєбратьямі?
Хоча навряд. Це вони там сумирні, стануть на коліна й бунтують (с), а тут - відразу починають нас вчити, як треба за свої права бороцца. Тому що ми все неправильно робимо! І до них ставимося неправильно. Їм не комфортно в нас із таким от ставленням!!
Механічна рука потрібна конче....
Або ось іще:
"Сьогодні на засіданні Кабінету міністрів ми вносимо окремі зміни до ПСЗ (до механізму публічних спеціяльних зобов'язань), які дадуть можливість великим споживачам електричної енергії, зокрема, металургам, феросплавникам та іншим значно знизити ту ціну, яку вони мають сьогодні", - сказав Насалік, міністр енергетики та вугільної промисловости.
Здавалося б, до чого тут Коломойський? Та ні до чого абсолютно! Просто фарт попер. Косяком. Зірки так стали. Вони тепер так довго стоятимуть.
І ось буквально сьогоднішнє. Київський окружний адміністративний суд поновив на посаді першого заступника генпрокурора часів збіглого леґітимного овоча Голомшу. Х*рня ця ваша люстрація, сказав суд. От механічна рука - це невідворотне, а люстрація - х*рня.
Ну, поки я збігаю ідею запатентувати, ви сильно не пустуйте. Тут скоро нового тренера у Динамо призначать, прослідкуйте, аби не Богдан. Будь ласка.
Переклад мій.