Вечірній небокрай зіжмакався і збляк…

Віктор Жмак. Вечір. 2014

"Вечірній небокрай зіжмакався і збляк…"
Ігор Римарук

Ось звідки цей Римаруків рядок:

* * *
Вечірній небокрай зіжмакався і збляк.
Відкрився чорний вхід в помешкання астралу.
Старі тісні пісні музики відіграли,
І неспокійний сон прийшов, як вурдалак.

І притарганив твій довічний переляк
Від позолоти зал і запаху вокзалу,
Що в них, як у барліг, уже позаповзали
Крутелики й бомжі з палаців і клоак.

Прокинешся — скажи: «Втікай, мерщій втікай!
Прасуй, фарбуй оцей ранковий небокрай,
Лети кудись, лети в байдужості високій,—

І Бог пошле тобі, як жданого листа,
У закуток глухий, крізь гамірні міста
Сорочку гамівну й нудний солодкий спокій».