ANTI-COLORADOS
1 вересня 2019
Ніколи не думав, що цитуватиму ЗЕ, але тут особливий випадок. Адже наші й не тільки наше застереження щодо того, що прямо з кловнів чи як воно там називається - майстрів естрадно-рояльного жанру, йти у президенти негарно і шкідливо для країни, почуте не було. Це застереження аналоґічне народній мудрості про те, що Галя може виїхати з села, а село з неї - навряд. Якщо вже й пробувати робити щось у цім плані, то треба хоча б дати час на те, щоб село таки змогло виїхати.
Але нам заперечували, що в нього є юридична освіта, й у душі він - іспанський «лёччег». А от тут я катеґорично не згоден, але доводи мої можуть зрозуміти лише практикуючі юристи. Справа у тім, що відсутність юридичної практики поступово зводить нанівець кваліфікацію будь-якого юриста. Адже в нас досить активно й постійно міняється нормативно-правова база. Щойно з кабінки президента заявили, що вже готові 500 змін до законодавчих актів й вони будуть прийняті найближчим часом. З огляду на це, юристові-практикові треба бути в курсі останніх змін. Якщо ти випав з теми на два-три роки, треба відновлювати свої знання.
Приміром, ще вчора ти знав, що, оформивши автомобільну страховку, ти, як будь-де у нормальнім світі, звільняєш себе від необхідности відшкодування шкоди в обсязі суми страховки. Воно й зрозуміло, бо в нас був виданий спеціяльний закон, який усе саме так реґулює й називається «Про обов'язкове страхування ...». Сенс закону був саме такий, але згодом суди вирішили, що законом можна підтертися, а «обов'язковість» страхування - виключно для розведення лохів, і вас можуть потягти до суду на предмет відшкодування копійчаної суми, навіть коли є страховий поліс. Чи треба це знати юристові й адвокатові? Безумовно.
На жаль, наш парламент завжди населяли люди низького інтелектуального рівня (про нинішній - мовчу), тому закони звідти виходять такі, що на них хоч сокиру вішай. Часто в них є величезні діри, де не врегульовано важливі моменти, або навпаки, в законі міститься норма, яка суперечить якимось більш фундаментальним нормам. А коли так, то тільки в судах з'ясовується, що ж це таке зліпили у парламенті і як його застосовувати.
В нас, якщо хтось не в курсі, діє романо-германська система права, де писана форма норми є імперативною. В англо-американській системі права все виглядає трохи інакше. Там відштовхуються від прецедентів, тобто від рішень, що були прийняті у подібних суперечках чи справах й не були скасовані вищими судовими інстанціями.
Так от, препогана робота парламенту зробила нашу систему права потворним гібридом, де писана норма права обростає «практикою судового застосування». Це означає, що така норма настільки погано виписана, що її авторів самих треба судити, а її застосування тлумачиться судами, тобто - формується прецедент, але не сам по собі, а прецедент застосування саме цієї норми права.
Сподіваюся, вищевикладені міркування не надто нудні? Але ж треба принаймні пояснити, наскільки важливо для юриста бути в темі й наскільки це залежить від його практики. Ба більше, великі юридичні компанії створюють спеціялізовані відділи, де групуються фахівці з окремих галузей права. Грубо кажучи, цивілісти, криміналісти, фахівці у галузі адміністративного права тощо.
Якщо фірма може собі дозволити ділити групи на вужчі напрямки, то в цих групах формуються підгрупи з сімейного права, зі спадкового права, зі стягнень тощо. А «вільні художники», тобто самозайняті адвокати, якщо не помирають з голоду, беруться за певні види справ, наприклад, ДТП, з криміналом і без, або тільки корпоративне право, або міжнародне.
Вони так роблять тому, що простіше контролювати нормативно-правову базу і практику застосування з вузького напрямку справ. Тоді можна відвідувати семінари, отримувати спеціяльну літературу й бути класним фахівцем, але в певному сеґменті права. Якщо намагатися тягнути все й одразу, то ти все одно не зможеш за всім устежити й, рано чи пізно, у залі суду ти натрапиш на вузького спеціяліста, який саме у своїм сеґменті «сдєлаєт» тебе просто тому, що він більше нічим не займається, але у тім сеґменті він - профі.
Цей невеликий етюд пояснює, що таке праця юриста, і якщо ти, отримавши диплом того ж маґістра, не мав юридичної практики, то через кілька років ти просто випадаєш з гри, а через десять в тебе залишаються тільки основні знання, що їх застосування в плані процесу вже не реальне.
У зв'язку з цим, коли хтось каже щось на кшталт «зате в нього юридична освіта», то це - розмова ні про що. Однак, у кожнім конкретнім випадкові досить легко побачити, наскільки все зле в непрактикуючого юриста. У цім зв'язку, досить кумедним виявилося інтерв'ю ЗЕ, що його він днями дав одному з телевізійних каналів, назва якого, напевне, шокує всіх. Ніхто не міг очікувати, що ЗЕ може взагалі дати їм інтерв'ю. Йдеться про «Г + Г».
Як стало відомо, у перебігу інтерв'ю було поставлене питання про те, чому ані Андрій, ані Богдан не був присутній на офіційних заходах з нагоди Дня Незалежности, на що ЗЕ відповів буквально наступне:
«По-перше, що там було – Богдан пішов у відпустку, я навіть не знав, куди він їде, це не моя справа. Він пішов у відпустку, і це було не 24-го. Це важливо розуміти, що він не приїхав саме в День Незалежності в Сен-Тропе. Він поїхав за 4 або за 5 днів. Це його відпустка офіційна. Ми домовилися – я підписав відпустку, тобто папери. Він на 24-те був запрошений на весілля до свого товариша чи когось, я не знаю цих людей».*
Чудово. Тоді, якщо відпустка була офіційна і планова, то це суперечить ст. 10 Закону України «Про відпустки», в якій мовиться, що працівник отримує право на щорічну, основну відпустку в перший рік роботи, коли спливають шість місяців безперервної роботи на цім підприємстві. Тоді він має таке право, й жодних морально-етичних аспектів не виникає, й нема про що говорити. Але, як ми знаємо, від 21 травня шість місяців ще якось не сплило, й тому відпустка могла бути тільки «без збереження заробітної плати», але в такому разі, бажання працівника отримати таку відпустку повинно мати вагомі підстави й остаточне рішення прийматиме його керівник. Тобто, працівник не може ткнути шефа у Закон, КЗпП і графік відпусток, а може тільки просити, пояснюючи таку гостру потребу. Отже, то була домовленість, і ЗЕ підтверджує це такими словами:
«Він не міг бути, як один з реальних, потужних людей у владі, і друга людина після мене зараз, коли ще немає уряду, і він не має права на День Незалежності твоєї країни в Сен-Тропе гуляти. Я думаю, що він неправий. Чи порушував він закон? Не порушував. Але я думаю, що не все міряється законами. Але спеціально на День Незалежності, хочу захистити його в цьому питанні, він не їхав у Сен-Тропе, хоча він не правий».*
Цей пасаж дуже цікавий з багатьох поглядів. Виявляється, Богдан - номер два в державі, поки немає голови парламенту і прем'єр-міністра. Але ж, станом на 24 серпня, в Україні були й чинний спікер, і чинний прем'єр, а процедура складання їхніх повноважень чітко розписана, отже, того дня Богдан не міг бути №2 в державі.
Ну, гаразд, тоді згадаємо, хто саме розповів публіці про те, що 24 серпня замість параду буде «нова традиція» - естрадно-циркове шоу. Та це ж якраз і був той самий Богдан! Тобто, саме він скасував парад, влаштував цирк і поїхав на весілля, й не побачив у тім жодних нюансів, ані правового, ані етичного характеру. Його шеф, з його слів, навіть не знав, навіщо і куди той зібрався на День Незалежности, бо це - не його справа, а тому - підписав відпустку і все й пояснив це з таким виглядом, ніби не мав жодного вибору.
Коротше, ця мізансцена була розіграна двома юристами, які зобов'язані знати всі ці нюанси і, як мінімум, поважати своїх виборців, не виставляючи їх кінченими лохами. Але, схоже, то була тільки перша проба пера. Юристи ще покажуть себе з усією своєю юридичною силою, бо два юристи це - сила.
Джерело
Переклад мій.* Наведено два приклади прямої мови коміка - два уривки з транскрипту згаданого інтерв'ю Плюсам https://www.youtube.com/watch?v=vJ57oGEYNiA. Укотре вразило, яка ж його мова примітивна.
