Юрій Винничук
З віршів 80-х
ГРУДОЧКА ЦУКРУ
Повернутись назад в свою тінь
з тоненьким промінчиком щоб її осіяти
повернутись маленьким слухняним хлопчиком
повен віз гріхів зіпхнути в ріку
і дивитись
як зносить прудка їх вода
все те чим я жив
усе лихо й добро
тільки біла піна на поверхні
жовті бульбашки всіх насолод і страждань –
все те зносить вода і нема за чим жалкувати
бо ніщо не зрівняється з радістю
яку я відчув діставши гостинець від діда
в день коли він повернувся з в'язниці –
грудочку цукру
що її передав мені зайчик
і з розпачем
коли тая грудочка впала в калюжу
все решта зносить вода зносить вода зносить вода
ЛИСТИ ДО МАТЕРІ
Добридень
Падає сніг – нічого нового
Почуваюся добре
Скоро тебе провідаю
Добридень
Цвіте бузок – нічого нового
Светра дістав
Приїду обов'язково
Добридень
Пахнуть суниці – нічого нового
Звичайно приїду
Добридень
Опадає листя – нічого нового
Багато справ
Добридень
Падає сніг –
ПРИБЛУДА
Оповідання (1990)
ВИШИВАНИЙ СВІТ
Спогад
