Я іду, неприкаяний світе...
Понад прірвою? По межі?
Я один, і аж два завіти,
Два крила однієї душі...
Я всього лиш Йоан Хреститель.
Ви не чули ще про Йордан...
Там охреститься ваш Спаситель,
Ваш Володар, але не пан.
Ви його розіпнете хором
У пориві ствоїх страхів...
Десь там совість і щось там сором
Вам мовчатимуть між гріхів.
Справді грішника, ніби здачу,
У торгах тих здіймуть з хреста,
Та вже я того не побачу -
Оніміють мої уста.
Ви ж безличні і ви ж безликі,
Поки вам не приявиться Він.
Я приречений на главосіки,
Аби кликати вас із провин...