Схоже, це єдина знимка сл. п. усусуса, що збереглася.
Степан Волинець,
підхорунжий УСС, старшина УГА, учитель; посол до польського сейму, редактор газети “Українські вісті”, 2-й заступник канцелярії Військової управи дивізії “Галичина”.
підхорунжий УСС, старшина УГА, учитель; посол до польського сейму, редактор газети “Українські вісті”, 2-й заступник канцелярії Військової управи дивізії “Галичина”.
Помер Степан Волинець, видатний громадський і політичний діяч
Вінніпеґ. - У четвер, 10-го квітня ц. p. [1969] в одному із місцевих шпиталів помер несподівано, після успішної операції, відомий громадський і політичний діяч сл. п. Степаи Волинець, проживши 74 роки. В Західній Україні в роках 1928-30 сл. п. Степан Волинець бур послом до польського сейму від Сельробу. Згодом належав до передових діячів Фронту Національної Єдности, був редактором його органу „Українські Вісті" та співредактором „Перемоги". Як активний учасник Визвольних Змагань в рядах Українських Січовях Стрільців під час першої світової війни, в другій війні він був членом Biйськової Управи дивізії „Галичииа". Свою громадську, політичну і журналістичну активність продовжував під час еміґрації в Західній Німеччині й опісля в Канаді. Вув членом Ділового Kомітету для відзначення 100- річчя Української Академічноі Гімназії, яку сам закінчив перед своїми студіями на Українському Тайному Університеті й опісля державному у Львові та на університеті у Відні, Похорон відбувся 15-го квітня вполудне на цвинтарі Усіх Святих у Вінніпеґу.
“Свобода”, 16 квітня 1969
Вінніпеґ. - У четвер, 10-го квітня ц. p. [1969] в одному із місцевих шпиталів помер несподівано, після успішної операції, відомий громадський і політичний діяч сл. п. Степаи Волинець, проживши 74 роки. В Західній Україні в роках 1928-30 сл. п. Степан Волинець бур послом до польського сейму від Сельробу. Згодом належав до передових діячів Фронту Національної Єдности, був редактором його органу „Українські Вісті" та співредактором „Перемоги". Як активний учасник Визвольних Змагань в рядах Українських Січовях Стрільців під час першої світової війни, в другій війні він був членом Biйськової Управи дивізії „Галичииа". Свою громадську, політичну і журналістичну активність продовжував під час еміґрації в Західній Німеччині й опісля в Канаді. Вув членом Ділового Kомітету для відзначення 100- річчя Української Академічноі Гімназії, яку сам закінчив перед своїми студіями на Українському Тайному Університеті й опісля державному у Львові та на університеті у Відні, Похорон відбувся 15-го квітня вполудне на цвинтарі Усіх Святих у Вінніпеґу.
“Свобода”, 16 квітня 1969
Кол. УСС. Степан Волинець народився 22 січня 1895 р., в родині судового урядника у Львові. До гімназії ходив у Бережанах, а іспит зірілости склав у 1914 році у філії української Академічної гімназії у Львові. В серпні 1914 р. вступив як доброволець до Леґіону Українських Січових Стрільців, у рядах якого відбув усю воєнну кампанію в Карпатах, а згодом був членом Стрілецького Театру. В рядах Галицької Армії відбув усю нашу визвольну боротьбу, а у 1920 р. закінчив Школу Червоних Старшин у Києві. Вернувши в 1922 р. до Львова, студіював філософію на Таємному Українському Університеті, а свої студії закінчив на університеті у Відні. В часі українізації став активним членом селянсько-робітничої партії, з рамени якої був вибраний у 1928 р. з Волині послом до варшавського сойму.
В часі сталінського терору в Україні покидає згадану ліву соціалістичну партію і вступає до націоналістичної організації, так зв. "Фронту Національної Єдности", провідником якої був кол. старшина УСС Дмитро Паліїв. У цій організації був співредактором щоденника "Українські Вісті", тижневика "Батьківщина" і щомісячника '"Перемога". За цю свою політичну і громадську діяльність був кілька разів арештований поляками, а в 1939 році сидіе у тюрмі в Станиславові до часу розвалу Польщі.
В часі большевицької окупації виїхав на Засяння, де був секретарем Українського Допомогового Комітету в містечку Криниця на Лемківщині, а пізніше, за німецької окупації заступником керманича відділу культурної праці, а згодом став керівником Народньої Освіти у Львові. Під час творення в 1943 році української бойової одиниці "Дивізія Галичина" був призначений до Військової Управи цієї Дивізії як референт пропаґанди.
На скитальщині — в Західній Німеччині, в місті Гановері, був головою Комітету для справ культури й освіти та учителем у таборовій гімназії. В англійській окупаційній зоні Німеччини був головним редактором тижневика "Українське Слово", яке виходило в Бльомберґу.
В серпні 1949 р. виїхав з родиною до Канади, замешкав у Вінніпеґу, де початково працював фізично у фабриці заліза, а в 1957 р. став до праці як співредактор тижневика "Український Голос" у Вінніпеґу.
В цьому часі був автором статтей, а одною із замітніших його праць є книга: "Передвісники й творці Листопада". Був він також співавтором і редактором співавтором "Історії Української Галицької Армії", том 2-ий, до якого написав свої спомини п. з. "Галичина в школі червоних старшин у Києві 1920 року".
Д. Микитюк, кол. УСС
В часі сталінського терору в Україні покидає згадану ліву соціалістичну партію і вступає до націоналістичної організації, так зв. "Фронту Національної Єдности", провідником якої був кол. старшина УСС Дмитро Паліїв. У цій організації був співредактором щоденника "Українські Вісті", тижневика "Батьківщина" і щомісячника '"Перемога". За цю свою політичну і громадську діяльність був кілька разів арештований поляками, а в 1939 році сидіе у тюрмі в Станиславові до часу розвалу Польщі.
В часі большевицької окупації виїхав на Засяння, де був секретарем Українського Допомогового Комітету в містечку Криниця на Лемківщині, а пізніше, за німецької окупації заступником керманича відділу культурної праці, а згодом став керівником Народньої Освіти у Львові. Під час творення в 1943 році української бойової одиниці "Дивізія Галичина" був призначений до Військової Управи цієї Дивізії як референт пропаґанди.
На скитальщині — в Західній Німеччині, в місті Гановері, був головою Комітету для справ культури й освіти та учителем у таборовій гімназії. В англійській окупаційній зоні Німеччини був головним редактором тижневика "Українське Слово", яке виходило в Бльомберґу.
В серпні 1949 р. виїхав з родиною до Канади, замешкав у Вінніпеґу, де початково працював фізично у фабриці заліза, а в 1957 р. став до праці як співредактор тижневика "Український Голос" у Вінніпеґу.
В цьому часі був автором статтей, а одною із замітніших його праць є книга: "Передвісники й творці Листопада". Був він також співавтором і редактором співавтором "Історії Української Галицької Армії", том 2-ий, до якого написав свої спомини п. з. "Галичина в школі червоних старшин у Києві 1920 року".
Д. Микитюк, кол. УСС
