Сумно без Вас, Друже Тарасе...

🥀

* * *
Оце — мій меч. А це — мій плуг.
Он — ворог мій. А ось — мій друг.
А вся моя тривога —
в тім, що ніяк я не збагну,
чи це дорога на війну,
чи це з війни дорога.

Анатолій Кичинський


Ось мій світлої пам'яти друг Тарас Лісевич. Нині його 58-і Уродини, перші без нього...
І в пана Тараса була дорога й на війну, і з війни - з позивним "Док" він був бійцем 1-ої штурмової роти Добровольчого українського корпусу “Правий сектор”. Вцілів на війні, повернувся додому, до свого рідного Стрия, й відійшов у засвіти так трагічно рано... Наш Док був золота людина, абсолютний альтруїст, що є великою рідкістю... Недаремно на його похорон до Стрия прибуло понад 7000 людей!
Дуже бракує Вас, пане Тарасе!