Богдан Томенчук
* * *
У Божих планах, друже мій Гораціо,
Ми всі - проілюстрована люстрація.
У непротертих люстрах відображень
Не зразу видно, де король, де блазень...
Хто просто був, хто був лиш фаворитом,
Хто із ковчега сотворив корито,
А хто в часи потопів і бентег
Вже як умів, так майстрував ковчег,
Не твар всіляку, що ридала слізно, -
Спасав народ і змолену Вітчизну...