Володимир Омелян:
Окрім двох видань, ніде не зустрів інформації про те, що сьогодні президентський кортеж спричинив масове ДТП у Запорізькій області.
Дивно, бо раніше такі випадки стали б топ-новиною усіх ЗМІ.
Дивно, бо раніше такі випадки стали б топ-новиною усіх ЗМІ.
Слава богу, обійшлося без жертв.
Бо коли кортеж на швидкості підрізає колону автобусів з дітьми, що поверталися з відпочинку, смертей і травмованих могло б бути багато.
Президент міг би хоча б записати ролик з вибаченнями.
І, звісно, жоден президентський велосипед не постраждав. Бо його в кортеж не пускають, якщо він взагалі існує десь, окрім серіалу.
"Здавалося б, чому «зловісні папірєднікі» продовжують залишатися центром пропаґандистських зусиль нової влади: ну, вибори виграв, маєш шалену, нібито, підтримку, ну, пред’являй позитивну програму – але ні. Тому є дві причини. По-перше, природа популізму така, що популістичний політик не має ані цінностей, ані навіть інтересів – він діє в жорстких і вузьких межах наперед завданого конфліктного наративу, в якому є чітко визначений ворог. І вийти за межі цього наративу він не здатен, назавжди залишаючись його заручником. Отже і після виборів нічого не зміниться, не треба навіть сподіватися. По-друге, інтелектуальна і моральна ницість нашого піддослідного робить його слухняним інструментом в руках інших, відверто антиукраїнських сил, які мають свої плани щодо нашої нації і держави.
Нам вперто і систематично доводять, - і обов’язково доведуть, судячи з докладених зусиль і лабільности електорату,- що все, що має стосунок до національної ідентичности - історія/декомунізація, мова/культура, військо, віра – то є «корупція і війна», і має бути винищеним і витісненим колоніяльними міфами, що мати проукраїнську, державницьку позицію – це абсолютне зло, яке має бути безжально покараним («в усьому винні порохоботи», «самоназвана еліта»), що виборювати економічну незалежність і вигравати в міжнародних судах справи проти грабіжницьких кабальних угод, нав’язаних Кремлем – це зрада національних інтересів і барижництво («премія Коболева»), що захищати свою країну від аґресора під час війни – це злочин («справа Назарова», «Керченська справа»), завтра нам доведуть, що злочином є - бути українцем. І каратимуть. Бо так вже було неодноразово протягом останніх 300 років, і так незабаром буде. Вони ж про це торочили всі останні п’ять років, а як відомо - варто вірите тим, хто обіцяє вас вбити. А вони тільки тим і зайняті в останні місяці, що крок за кроком просувають свій план «остаточного вирішення українського питання». І до речі, в мене погані новини для тих, хто ще не визначився: схоже, вікно можливостей для потенційних зрадників зачиняється, і тепер всі, хто «не з ними», автоматично стають леґітимною ціллю для «влади нових облич» (ті, хто ніби «з ними» – теж, але про це – згодом, нехай сюрприз буде)…" (с)
Нам вперто і систематично доводять, - і обов’язково доведуть, судячи з докладених зусиль і лабільности електорату,- що все, що має стосунок до національної ідентичности - історія/декомунізація, мова/культура, військо, віра – то є «корупція і війна», і має бути винищеним і витісненим колоніяльними міфами, що мати проукраїнську, державницьку позицію – це абсолютне зло, яке має бути безжально покараним («в усьому винні порохоботи», «самоназвана еліта»), що виборювати економічну незалежність і вигравати в міжнародних судах справи проти грабіжницьких кабальних угод, нав’язаних Кремлем – це зрада національних інтересів і барижництво («премія Коболева»), що захищати свою країну від аґресора під час війни – це злочин («справа Назарова», «Керченська справа»), завтра нам доведуть, що злочином є - бути українцем. І каратимуть. Бо так вже було неодноразово протягом останніх 300 років, і так незабаром буде. Вони ж про це торочили всі останні п’ять років, а як відомо - варто вірите тим, хто обіцяє вас вбити. А вони тільки тим і зайняті в останні місяці, що крок за кроком просувають свій план «остаточного вирішення українського питання». І до речі, в мене погані новини для тих, хто ще не визначився: схоже, вікно можливостей для потенційних зрадників зачиняється, і тепер всі, хто «не з ними», автоматично стають леґітимною ціллю для «влади нових облич» (ті, хто ніби «з ними» – теж, але про це – згодом, нехай сюрприз буде)…" (с)
Карл Волох: За півтора місяці сталася маса подій, пов‘язаних із Зеленським, кожна з яких для минулої влади стала б «чорним лебедем» у результаті вмілого розкручування хайпів у олігархічних та недорогеньких медіа, а також грантових НДО. Проте, жодне розслідування щодо корупційних діянь перших осіб нового режиму, щоденні новини про відверті провали в міжнародній політиці, реванш проросійських сил в самій Україні, небачений досі непотизм і непрофесійність, неприховану службу найцинічнішому з українських олігархів, очевидна брехливість «нових політиків» не стають об‘єктами уваги переважної більшості ЗМІ.
Будь-яка нормальна людина, хоч як зомбована в минулі роки, сьогодні б уже мала запідозрити, що картина дійсності, котру їй тоді формували медіа, не є об‘єктивною, більше того, що мова йде про нечувану досі ідеологічну спецоперацію проти України, сплановану в Кремлі й здійснену руками українських журналістів. Ось чому я вже кілька років стверджую, що найбезпринципнішою та найкорумпованішою владою в Україні є четверта. Останні місяці у цієї тези з‘явилися прихильники. Але їх поки що небагато.
Будь-яка нормальна людина, хоч як зомбована в минулі роки, сьогодні б уже мала запідозрити, що картина дійсності, котру їй тоді формували медіа, не є об‘єктивною, більше того, що мова йде про нечувану досі ідеологічну спецоперацію проти України, сплановану в Кремлі й здійснену руками українських журналістів. Ось чому я вже кілька років стверджую, що найбезпринципнішою та найкорумпованішою владою в Україні є четверта. Останні місяці у цієї тези з‘явилися прихильники. Але їх поки що небагато.
Виборчий бізнес або торгівля машкарами
До виборів залишився рівно тиждень, і нині вже можна підбивати підсумки передвиборчої кампанії. Для цього вже є всі підстави й уся інформація. Загалом, самим сенсом передвиборчої кампанії є максимальна публічність, і політична реклама вже просто не сприймається, спрацьовує внутрішній фільтр і відсікає її як «білий шум». Тим, хто хоче поспостерігати за цією рекламою, доводиться докладати зусиль і змушувати себе дивитися на це спеціяльно.
Проте, якісь загальні тенденції кидаються в очі відразу. Загальна тенденція, характерна для цих виборів, полягає в тому, що більша частина «політичних» сил, що претендують на місця у парламенті, не вважають за потрібне акцентувати на своїй проукраїнській позиції. Щоправда, й антиукраїнські позиції не афішуються й виявляються у гаслах і символах таким чином, що їх треба вміти вловити і зрозуміти, й, до того ж, все це надходить зі звичних місць.
А от загальний рівень проукраїнської риторики майже зійшов нанівець. Це все одно як зійшла нанівець мода мати в автівці прапорець України. Буквально рік тому це було повсюдним явищем, а нині - як бабця пошептала. Очевидно, що передвиборча кампанія президента і, головно, результати виборів, зробили все українське не трендовим, позаяк обраний президент ніколи не демонстрував навіть натяку на проукраїнську позицію; він і після обрання перебуває у тій самій парадиґмі.
Тиждень тому було багато розмов про те, що президент оголосив про скасування військового параду на День Незалежности. При цім, висловлювалися припущення про причини такого рішення, але нам ці причини приблизно зрозумілі, а крім того, скажімо чесно самі собі: чи хтось уявляє, що він використає статутне вітання до військ «Слава Україні!»? Ніхто? Нам видається, що в нього мовний апарат підвисне при видачі такого вітання.
А втім, у цьому питанні він і зелена "партія", що раптово виникла з очеретів і рівняється на свого боса, навіть і не думають хоч якось демонструвати проукраїнську позицію. До речі, їхнім виборцям, схоже, нині теж нудить від слова “Україна” й усього, що з ним пов'язане. Чому - окреме питання, на яке ми вже не раз давали відповідь з різних поглядів. Але, як не крути, у цім вони послідовні, так само як і відкрито промосковські сили.
Вони особливо й не приховували, що працюють на Кремль, і навіть моталися туди в найважчі для України моменти. Коротше, будучи громадянами України, вони працюють на інтереси РФ, навіть чітко розуміючи, що їхні дії завдають прямого або побічного збитку інтересам України. Але їм і на думку не спаде загортатися в наш прапор або, мімікруючи під патріота, розводитися про Майдан чи використовувати те саме гасло чи вітання «Слава Україні!».
Куди неприємнішим виявився невеликий прошарок діячів, які нині теж не беруть на прапори свого «проукраінства», але нібито мають на увазі, що вони - кваліфіковані патріоти, що є самозрозумілим просто з образу і прізвища.
Скажімо так, на минулих виборах була така «партія» Укроп. Власне, це - приблизно ті ж самі люди, котрі посприяли появі партії «слуг». Коріння й гроші там приблизно одні й ті ж самі, але тоді вони були ультрапатріотами, а тепер є тим, що всі ми прекрасно бачимо.
З ними вийшло, як у тій старій п'єсі Райкіна:
«Сидять люди під кабінетом лікаря, й один усе ніяк не вгамується:
- А у вас що болить? Голова? І що призначили? Уколи? Куди? Ну, треба ж, який взаємозв'язок?»
- А у вас що болить? Голова? І що призначили? Уколи? Куди? Ну, треба ж, який взаємозв'язок?»
Так і тут, гучні й записні патріоти виявилися своєю протилежністю легко й невимушено. Та ж огидна метаморфоза сталася й зі співаком, котрий довго й нудно грав роль патріота. Виявилося, що машкара знімається одним рухом, а під нею - пряма протилежність. Тепер він грає роль такого собі цапа-провокатора, що веде баранів на бойню.
Тобто, він утилізує в унітаз голоси патріотично налаштованого населення, яке не побачило, що машкара в громадянина співака вже відвалилася. До слова, вона відвалилася швидше й голосніше за машкари всіх інших, бо саме співак витрачає на політичну рекламу більші суми, ніж усі решта учасників політичного дербі.
Коротше, як казала Анна Карєніна у знаменитім романі Алєксєя Васільєвіча Маяковскоґо: «Нічого особистого, тільки бізнес!»
Джерело:
Особисто я вважаю, що недобиток Портнов видає бажане за дійсне, намагається розрахуватися своїми залякуваннями за пережитий страх під час Майдану і після нього. Але й точка зору прихильного до України Шипілова має право на існування: малоросам і дебілам суверенна Україна не потрібна. (с) Карл Волох
Курва, ну ніяк я не второпаю, як повернення ригів не бачать "свободівці"?! Часом милуються тим чмом! Бо ж "абинепорошенко" вище за національну ідею! (с)
Andrey Shipilov: Знакомьтесь. Автор Этого текста Андрей Портнов.
Бывший советник бывшего Януковича.
С 26 февраля 2014 и до бегства Януковича был первым замом главы администрации Януковича.
Соавтор "законов 16 января".
Бежал из Украины вместе с Януковичем.
Получил политическое убежище в России.
В ходе расследования дела о госизмене Януковича было установлено, что именно Андрей Портнов подготовил и передал Сергею Глазьеву текст печально известного заявления "Верховного Совета Автономной Республики Крым".
Сразу же после победы Зеленского на выборах вернулся из изгнания в Украину.
Вот собственно всё. Теперь когда вы знаете, кто написал этот текст, прочтите его внимательно.
Покойся с миром, Украина.
Когда-то ты была великой страной.
Но и положение провинции Российской Империи вполне устроит большую часть твоего населения.
Бывший советник бывшего Януковича.
С 26 февраля 2014 и до бегства Януковича был первым замом главы администрации Януковича.
Соавтор "законов 16 января".
Бежал из Украины вместе с Януковичем.
Получил политическое убежище в России.
В ходе расследования дела о госизмене Януковича было установлено, что именно Андрей Портнов подготовил и передал Сергею Глазьеву текст печально известного заявления "Верховного Совета Автономной Республики Крым".
Сразу же после победы Зеленского на выборах вернулся из изгнания в Украину.
Вот собственно всё. Теперь когда вы знаете, кто написал этот текст, прочтите его внимательно.
Покойся с миром, Украина.
Когда-то ты была великой страной.
Но и положение провинции Российской Империи вполне устроит большую часть твоего населения.
Володимир Мартинюк: А в Портнова реальні важелі - папки з компроматом на суддів і правоохоронців, які дозволяють йому використовувати правоохоронну і судову систему набагато ефективніше і швидше, аніж це може законна влада. Тому нинішня "законна влада" охоче користується послугами Портнова.
Володимир Мартинюк: Фейсбук таки грає на боці Росії - і цьому нічим зарадити .
Хіба що якось воскресити проект соціальної мережі "Українці",
Її свого часу розвів на "спонсорство" якийсь "багатий дядя".
І як тільки колектив розробників "розвівся" на це - дядя викупив права власності і... закрив проект.
Хіба що якось воскресити проект соціальної мережі "Українці",
Її свого часу розвів на "спонсорство" якийсь "багатий дядя".
І як тільки колектив розробників "розвівся" на це - дядя викупив права власності і... закрив проект.
