Енді Воргол. "Бетговен"
"Він народився 6 серпня 1928 року в Піттсбурзі, штат Пенсильванія, в сім’ї еміґрантів першого покоління Ондрея та Юлії Варголів, вихідців з русинського села Микова (Miková), яке на той час було в складі Австро-Угорщини (нині територія Словаччини). У пошуках роботи спочатку переїхав батько. Пізніше, у 1921 році, до нього приєдналася й дружина. Окрім Енді, який був наймолодшим у сім’ї, вони мали ще двох синів — Пола (1922 р.н.) та Джона (1925 р.н.). Первісток Варголів, донечка Юстина, померла немовлям у 1913 році, відразу після від’їзду батька до США.
Батько Енді був сильним, кремезним чоловіком, мав сталу, добре оплачувану роботу у будівельній компанії. Він тяжко працював і заощаджував, і це дало змогу у 1934 році придбати будинок і переїхати з нетрів у більш комфортабельний та безпечний район Піттсбурга. Будинок на Доусон-стріт, який мав певне значення у формуванні особистості майбутнього художника, у 1960 році було продано. У власність сім’ї Варголів він повернувся лише 2005-го: його придбали родичі старшого брата Енді, Пола.
Коли народився Енді, його матері, Юлії Варголі, виповнилося 36 років. Вона не могла й слова сказати англійською, на ній завжди була довга селянська сукня, фартух і хустка, окуляри в дротяній оправі. Коли сім’я переїхала на Доусон-стріт, Юлія Варгола найнялася на неповний робочий день виконувати легку хатню роботу та мити вікна. А ще вона продавала квіти, які майструвала з консервних бляшанок та гофрованого паперу, вишивала картини, до Великодня розписувала писанки. Мати обожнювала свого наймолодшого сина і піклувалася про нього все своє життя. Вважається, що саме вона була найвпливовішою людиною у житті Енді Воргола і, що саме вона дала поштовх розвитку його талантів.
Сам будинок батько майбутнього митця Ондрей Варгола обрав так, щоби поряд були хороші школи та церква їхнього віросповідання — Русинська візантійська католицька церква святого Іоана Золотоуста. Взагалі, сім’я Варголів була надзвичайно релігійною, а сам Енді, до останніх днів свого життя, декілька разів на тиждень відвідував церкву. Він також все життя підтримував зв’язки з матір’ю. Юлія Варгола 1952-го переїхала до сина у Нью-Йорк — у цій квартирі вони проживуть майже 20 років, до самої її смерті.
Уорхол називав себе «матусиним синком» навіть з певною гордістю."
Батько Енді був сильним, кремезним чоловіком, мав сталу, добре оплачувану роботу у будівельній компанії. Він тяжко працював і заощаджував, і це дало змогу у 1934 році придбати будинок і переїхати з нетрів у більш комфортабельний та безпечний район Піттсбурга. Будинок на Доусон-стріт, який мав певне значення у формуванні особистості майбутнього художника, у 1960 році було продано. У власність сім’ї Варголів він повернувся лише 2005-го: його придбали родичі старшого брата Енді, Пола.
Коли народився Енді, його матері, Юлії Варголі, виповнилося 36 років. Вона не могла й слова сказати англійською, на ній завжди була довга селянська сукня, фартух і хустка, окуляри в дротяній оправі. Коли сім’я переїхала на Доусон-стріт, Юлія Варгола найнялася на неповний робочий день виконувати легку хатню роботу та мити вікна. А ще вона продавала квіти, які майструвала з консервних бляшанок та гофрованого паперу, вишивала картини, до Великодня розписувала писанки. Мати обожнювала свого наймолодшого сина і піклувалася про нього все своє життя. Вважається, що саме вона була найвпливовішою людиною у житті Енді Воргола і, що саме вона дала поштовх розвитку його талантів.
Сам будинок батько майбутнього митця Ондрей Варгола обрав так, щоби поряд були хороші школи та церква їхнього віросповідання — Русинська візантійська католицька церква святого Іоана Золотоуста. Взагалі, сім’я Варголів була надзвичайно релігійною, а сам Енді, до останніх днів свого життя, декілька разів на тиждень відвідував церкву. Він також все життя підтримував зв’язки з матір’ю. Юлія Варгола 1952-го переїхала до сина у Нью-Йорк — у цій квартирі вони проживуть майже 20 років, до самої її смерті.
Уорхол називав себе «матусиним синком» навіть з певною гордістю."
Уривок з файного нарису, написаного до 90-ї річниці народження Андрія Варголи:
"«Сервус, пане Воргол»: 20 фактів про найвідомішого русина планети" https://nachasi.com/2018/08/06/servus-pane-vorhol/
"«Сервус, пане Воргол»: 20 фактів про найвідомішого русина планети" https://nachasi.com/2018/08/06/servus-pane-vorhol/
«Сервус, пане Воргол» - назва пісні Тараса Чубая https://www.youtube.com/watch?time_continue=164&v=ZQ1vblX5LUk.
Є у нарисі також трейлер фільму "I Shot Andy Warhol " - «Я стріляла в Енді Воргола». "3 червня 1968 року на Воргола здійснила замах радикальна феміністка Валері Соланас. Вона тричі поцілила з пістолета митцеві в живіт. Кулі вразили легені, стравохід, селезінку, печінку та шлунок — і лікарі навіть констатували клінічну смерть, але змогли врятувати Енді."
"Він створив близько 10 тис. робіт. Найдорожчою стала картина «Вісім Елвісів», яку восени 2008 року було продано більш як за $100 млн."
Репродукції низки його картин - тут: https://www.sfmoma.org/artist/Andy_Warhol
