Зі старих газет
"Літаври"*, число 3 з 30 листопада 1941 року
МАНАСТИР-ФОРТЕЦЯ
На південно-західній околиці Бердичева височать будівлі й масивні спорудження колишнього манастиря-фортеці ордена «Босих кармелітів».
Багато слідів минувшини криють оці будови XVI-XVIII сторіч.
Стоять вони на правому березі річки з невеселою назвою: Гнилоп’ять!
У половині XVI от. на правому березі р. Гнилоп’яті, недалеко від тодішнього литовсько-українського кордону, виникло маленьке селище Бердичів. Воно належало українській шляхетській родині Тишкевичів.
Ця родина мала дуже багато землі й провадила велику торгівлю, вивозячи хліб та іншу сировину за кордон. Щоб переховувати торговельні вантажі, Тишкевичі будують міцний замок-маєток.
У процесі спольщення та окатоличення тієї частини українського панства, яка зрадила рідний нарід, родина Тишкевичів наприкінці XVI століття приймає польську державну зверхність та католицьку віру. Один з Тишкевичіів - Януш, воєвода київський, - заснував католицький кляштор ордена «Босих кармелітів», якому й передав 1630 року свій бердичівський замок-маєток разом з кількома найближчими селами.
Janusz Tyszkiewicz
Чотирма роками пізніше «босі кармеліти» закладають «дольний» (підземний) Маріїнський костьол**, який добре зберігся аж до наших днів. Вони будують склепи, крамниці, поширюють мури фортеці. А найголовніше - кармеліти полонізують, католичать та закріпачують далі місцеву українську людність, поширюючи одночасно свої маєтки та багатства.
«Босі кармеліти» з 1739 по 1754 рік будують новий великий костьол над старим «дольним». На будівництво не жалкують коштів. З Німеччини та Польщі запрошують відомих архітекторів Яна-де-Вітта та Гр. Тарновського. З далекої Італії викликають славетного художника Веніяміно Фредеріче.
Костьол побудовано в стилі барокко, з великою центральною банею та двома бічними вежами. Особливо прикрашено костьол з середини позолотою, ліпленням, різьбленням та малюнками. Своїм багатством костьол та кляштор уславлюються на всю Україну.
Kościół i klasztor karmelitów bosych w Berdyczowie.
Drzeworyt sztorcowy na papierze. Biesiada Literacka nr 166 (1879), s. 156.
До кляштора тягнуться тисячі прочан. Ремісники і майстри сподіваються знайти тут роботу. Ж...-купці густо селяться у Бердичеві. На цей час (середина XVIII в.) економічна й політична вага кляштора досягає найвищого ступеня. Особливо посилюється вона тим, що в Бердичеві від 1765 року починаються грандіозні ярмарки европейського значення. У цей час засновується й знаменита друкарня «босих кармелітів», яка за своє майже столітнє існування видала силу релігійної, політичної й наукової літератури латинською, польською, німецькою, французькою, російською і ж..івською мовами.
Ołtarz główny berdyczowskiego sanktuarium
Утримували кармеліти й картинну галерею, а також коштовну книгозбірню, в якій зберігались цінні стародруки й рукописи навіть XV століття…
Важко списати в короткому перегляді всі ті цінності, які надбали в своєму кляшторі польські ченці, що живились з українського ґрунту!
Почавши з 1792 року, вже після «розбору» Польщі та зруйнування Запорізької Січі, російський царат починає ліквідацію й фортеці (а згодом і манастиря) «босих кармелітів», яка й закінчується 1860 року.
Berdyczów. Widok na Sobór. Ruch na placu Soborowym. Przelot cepelina
З 1928 року й аж до 1941-го большевики організують тут «заповідник», який досить безуспішно намагався провадити антирелігйну пропаґанду.
Жахливих руйнувань під час своєї втечі ж...-большевики заподіяли цьому важливому історико-культурному пам'ятникові!
Пожежа знівечила центральну баню й бічні вежі, знищила багато цінних картин (в тому числі роботи Корреджіо, Ф. Гальса, Мурильо), килимів, меблів, тканин XVIII віку.
Загинув у вогні й срібний орган, другий у Европі якістю свого виконання.
Але зараз у приміщенні колишнього кляштора-фортеці розгорнулась велика робота. Тут створюється український історико-краєзнавчий музей. Він по змозі відтворить усе те культурне багатство минулого, яке було створене на українській землі, силами й коштами українського народу. Вже впорядковується відділ - археологічний, де будуть зібрані старовинні пам’ятки матеріяльної культури, в тому числі й трипільської доби, знайдені на терені Бердичівщини. У інших відділах впорядковуються колекції рідкісних видань (між ними і книги О. Бальзака, який бував у Бердичеві), а також збірки картин і старовинних тканин.
Побажаємо колективу наукових працівників, який провадить цю дуже корисну для української історичної науки працю, найбільшого успіху в його дальшій роботі.
П. ПОДОРОЖНІЙ.
_________________
* У вересні 1941-го похідні групи ОУН та Культурна референтура ОУН на чолі з Олегом Ольжичем організували випуск щоденної газети «Українське слово» з додатками: спочатку «Література і мистецтво» (редактор М. Ситник), а згодом «Літаври» (редактор О. Теліга), яких вдалося випустити лише по кілька чисел.
BERDYCZÓW
1. KRÓTKA HISTORIA KLASZTORU
2. OBSZERNA HISTORIA KLASZTORU
Знимки з польських джерел, зокрема з багатющого фотоархіву "Berdyczów"
