Тарас Федюк
* * *
спокійно вмерти не дадуть
то тут то там не квити
сопуть ведуть в останню путь
і значить треба жити
продихати мороз на склі
орла погодувати
печінкою і на столі
блакити і блавати
розкласти і дивиться на
усе що йде й минає
чи ж так іде? чи ж так мина?
чи й зовсім як хтознає
живеш живеш живеш живеш
й не можеш пережити
кривавих дурнів але все ж
живеш живи кажи ти
свої слова прості і не.
є правда і вина є…
а смерть побуде і мине.
тому що все минає…
З книги віршів "Хуга", 2011
