Вперше мені цілих п`ять років було чим пишатися в Україні! Коли я думаю, що гордість нації - наші військові - на параді на честь Дня Незалежності (Боже! Який був парад!!) віддаватимуть честь недоміркові, мені болить. Фізично. Більш за все мені складно пережити це відчуття неймовірного сорому за свою країну. Повертайтеся вже. Ви потрібні нам.
Це була справжня, жива Україна! 5 років поспіль - вперше за декілька віків! А може й не лише 5))
Як би там не було - це були захоплюючі 5 років. 5 років трагедії, зради, неймовірної сили духу, людської краси, звершень, подвигів, мужности. 5 років, за якими будуть написані тисячі томів історичних досліджень і художньої літератури.
З коментарів
"Згадую, які намічені були плани у Полторака по модернізації нашої армії до стандартів НАТО, і думаю собі, що зараз ця зе-команда із старих липкоруких зрадливих пик пустить ці плани на вітер, і хочеться тихенько вити..."
Лариса Вакульницька
Славної пам'яти сенатор Джон МакКейн точно мав би що відповісти порохоненависникам.
Широкине, 31 грудня 2016 року.
"Сьогодні гімн на Банковій звучав особливо щиро.
#ДякуюУкраїнці за підтримку, якої так не вистачало. Ви – неймовірні!"
Петро Порошенко
Перекличка...
Ну що повісили носи? Так, громадян, яким важлива Україна виявилося 25%. Це було прогнозовано. Решта прозріватиме через обвал гривні, затримки соціалки, буйство ригів. Кепсько? Так. Але все, що країна змогла досягнути за ці 5 років, це справа рук 25%, а інші - пасажири, що хотіли див. Зміни завжди рухає меншість, а критикує - більшість. Те, що зараз буде шабаш - факт. Зокрема і з метою залякати і розчавити на тлі програшу. Але серед планів "повернути втрачене" у ляльководів більшості є важливіший план - зламати і принизити 25%. Бо вони стрижень України. І якщо ви...тобто МИ... опустимо руки, от тоді вони матимуть тріумф. Ми готові здатися? Порох зробив багато. І йому за це дяка. Попри фатальні помилки, країна зробила за 5 років більше, ніж за попередні 25. Тому і реванш із таким осатанілим "лицем". Результати 5 років - наш актив. Не "простих людей", а громадян. Рефлексії "дай" тепер проблема нового господаря Банкової. У них позитивних результатів не буде. А що ж ми?
А для нас - перекличка - готові виборювати країну? Немає пороху? 100 років тому, траплялось, армія УНР набої купувала за подільський цукор в Румунії. А коли набої скінчалися, армія йшла в атаку на багнетах. Це в рукопашну. Бо Україна понад усе. Ще раз - немає Пороху - вставай і йди в бій тим, чим можеш. А Порох, думаю, буде. Іншого проєвропейського і проукраїнського політика у вищій лізі немає. Головне, щоб аналіз помилок був блискавичний у нього і бажання бути активними - у нас.
Ми відкотилися назад тому, що не була зруйнована стіна. Тепер ця стіна вкрилася пліснявою. Ми готові лупати цю стіну?
Просто не буде, але...
@бать, знову ми (с)
Плюс?
Віталій Гайдукевич
21 квітня 2019
П'ять років президентства Петра Порошенка у світлинах
