Поетові

Богдан Рубчак

ПОЕТОВІ

1
Сьогодні
я поклав на долоню листок
і подумав про тебе, Богдане Ігорю Антоничу:
не було б затісно в листку,
хрущем
було б не страшно.

Сьогодні
я подумав про дні твої, Богдане Ігорю Антоничу:
кімнати,
де регочуть блакитні гієни,
а ти:
на щоках рум'яність, немов від швидкого бігу,
і так дуже хочеться досягнути чогось там... там...

2
Відображення свої
ти дотиком лишав на живих речах:
на липі,
на бджолі,
на ласкавих лисицях,
і вони
казали тобі, хто ти.

Я знаю:
ти був добрий,
такий, як Божі речі,
такий, як ті,
що їх мордують рибалки і дроворуби,
такий, яких люблять діти,
такий,
як посли з Золотомор'я.

3
Сьогодні
я почув, Богдане Ігорю Антоничу,
як пританцювало до тебе чорне весілля
в зелених сап'янцях -
і взяло тебе у вир своїх пісень.

Не було тяжко — ні,
бо ти мав друзів -
ласкаволистих,
безмежнооких -
бо ти знав,
як бути самотнім.

Бо щоніч ти слухав
таємні розмови
доброзичливих Співучасників.

Богдан Рубчак

Богдан-Ігор Антонич. Життя та творчість 

http://www.ukrcenter.com/Література/Богдан-Ігор-Антонич/57247/Життя-та-творчість-авт-Богдан-Рубчак