Ігор Римарук
* * *
Стіна віків. Пісень лоза гнучка.
Шукай, шукай!..— знайдеш хіба підкову.
Та слово ще підгледиш випадково
у зірку — мов у дірку від сучка.
Стіна віків. Пісень лоза гнучка.
Шукай, шукай!..— знайдеш хіба підкову.
Та слово ще підгледиш випадково
у зірку — мов у дірку від сучка.
Шукай! — та хай зупиниться рука,
натрапивши на вістря полинове,
бо вколеш душу — а розколеш слово
і онімієш — вільний, як ріка...
натрапивши на вістря полинове,
бо вколеш душу — а розколеш слово
і онімієш — вільний, як ріка...
Такої долі ти знайти хотів
у тьмі пісень, у тьмущій тьмі вінків?
Стіна віків — як берег на Купала.
у тьмі пісень, у тьмущій тьмі вінків?
Стіна віків — як берег на Купала.
Ріка віків — безжальний кругоплин:
впадеш губами в цей швидкий полин —
і пропадеш, як ті, що засвіт встали.
впадеш губами в цей швидкий полин —
і пропадеш, як ті, що засвіт встали.
Ігор Римарук
