Henry Coller. Христос перед Понтієм Пилатом
Євген Сверстюк
Я прийшов на той пляц подивитись
я прийшов поклонитись
вам що грали з нечистим
останню життєву гру
він зім’яв ваші лиця
приневолив схилиться
і спустив у чорну діру
я прийшов поклонитись
вам що грали з нечистим
останню життєву гру
він зім’яв ваші лиця
приневолив схилиться
і спустив у чорну діру
Я не можу гадати
я не смію судити
ходу в чорну годину
що слід
що неслід
я не смію судити
ходу в чорну годину
що слід
що неслід
Дотлівало життя
виривалось коріння
і останнє бажання
на піску свій слід
виривалось коріння
і останнє бажання
на піску свій слід
Боже як то вам було
поза межами болю
зло пускати в святиню
видавати ключі
поза межами болю
зло пускати в святиню
видавати ключі
Зло тотальне носилось
і вже перших скосило
і кричали у завтра
лиховісні сичі
і вже перших скосило
і кричали у завтра
лиховісні сичі
Я приніс гілки терену
вашим тіням стражденним
затаврованим тіням
так невчасно невлад
вашим тіням стражденним
затаврованим тіням
так невчасно невлад
А пояснень не треба
було досить тих свідчень
що в свій час їх отримав
знаний Понтій Пилат
було досить тих свідчень
що в свій час їх отримав
знаний Понтій Пилат
Євген Сверстюк прочитав цього вірша на вечорі з нагоди 80-річчя процесу СВУ, який відбувся у київському Будинкові вчителя 10 березня 2010 року. Кирило Булкін, дяка йому, записав його виступ (перша і друга доріжки):
