я їх пам’ятаю і пам’ятатиму далі...

Тарас Федюк

* * *
я їх пам’ятаю і пам’ятатиму далі
вони вдягали виключно бойові медалі
вони збиралися біля магазину «вино»
було їм по тридцять по сорок і це було дуже давно

на милицях возиках чи у кишені рукав
збирались один з них на синій гармошці грав
співав що «я бил батальйонний развєдчік» дев’ятого травня весни
медаль за відвагу висіла на майці веселі вони

спивались не знали як жити носили сандалі
я їх пам’ятаю і пам’ятатиму далі
наколки і шрами і карти потерті в буру
картузики клинцями синю гармошку стару

їх скоро не стало розтали сердешні як сніг
медалі носи фіолетові – вмерли без сліду без рук і без ніг
фанерна полуторка килим і голову мертву трясе
і хто мені скаже навіщо я це пам’ятатиму все