Так дозріває кров, так альпіністи зросту...

Іван Малкович

* * *

Так дозріває кров, так альпіністи зросту
вивищують кістки; так зростом в парі йдуть
кулак і серце; так — стрімка, як ртуть —
щільнішає душа у дні крутого посту.

Душа — листок на стовбурі постави,
і внутрішній Дніпро, і сизий морфій снів,
що снилися богам, й відснились — перестали,
і нам не сняться вже — відлинули, як спів.

Співай мені пісень, ридай мені рапсодій,
бо ж миготять в очах понЕділки руді;
за спиною життя прошмигує, мов злодій,
лишаючи не більш, ніж кола на воді.