Голубе

Сергій Татчин

ГОЛУБЕ

рання весна. обрізання дерев.
неба – по вінця в очах.
спроба любові за горло бере.
не відпустила хоча б.

вицвілий простір. скупі кольори.
перше тактовне тепло.
дихати в пальці. торкатись кори.
вірити в сад і село.

безмір і спокій. не Моцарт іще.
втім – слава богу! – й не Бах.
праця і втома. молитва і щем.
кілька імен на губах.

кілька мелодій чи кілька мовчань?
кілька набутків – чи втрат?
вицвіле небо темніє в очах.
і зеленіє стократ.

не говорити й деревам про це.
тиша – з води і роси.
бачити церкву. ховати лице.
чути людські голоси.

не перейматись. молитись Христу.
передчувати себе.
вірити в небо – не те, що отут,
а – до сльози – голубе.