…свята можливість хотіти жити як хочеш як...

Тарас Федюк

* * *
…свята можливість хотіти жити як хочеш як
гадюка в лісі в могилі череп і цей коньяк
що гріє пальці удвох з каміном з «житаном» втрьох
і пахне літом загиблим світом чи не дай Бог

листом іржавим із тих архівів яким пітьма
золи терпкої сльози старої яких нема
ніде на світі
з цієї миті із цих проваль
почне боліти мов сніг біліти мені не жаль

мені читати чи удавати хто розбере
аполінер це сандрар з превером чи жид андре
павук на стелі плете оселі свої нитки
і наче мирро стікає мирно
життя з руки