Тарас Федюк
***
і немає зв’язку і моя закривавлена хунта
золота моя хунта майори мої молоді
полягла перед входом просвітлена смертю і бунтом
і нема
тільки кола по крові немов по воді
захлинаючись небом і ангельським переворотом
який теж між майорами – очі холодні – лежить
полягла моя хунта
уже перед входом
навпроти
їй лежати – навпроти усього –
багато століть
мої двері відчинені щоб хоч би їх не ламали
обірвався зв’язок відлітають в туніс журавлі
ще є час пом’янути
його залишилося мало
полягла моя хунта…
майори веселі і злі
облікують книжки
цигарки
і цидулки про різну свободу
на шпалерах помаду і все яке є се ля ві
ну і цього що впав у цивільному вже перед входом
і прострілена скроня у нього
і вітер у ній в голові
